Зустріч з Генеральним Консулом Польщі в Харкові Яном Гранатом

      У середу, 17 вересня, в Будинку Полонії Товариства Польської Культури в Харкові ми зустрілися на заняттях польської мови. Ми були в захваті від зустрічі після літньої перерви. Нас зустріла пані Юзефа Чернієнко, голова товариства, яка представила нам гостя, пана Яна Граната, Генерального Консула Польщі в Харкові. Пан Консул прибув на зустріч з нагоди початку нового навчального року. Пан Ян Гранат сказав нам, що з жовтня в Харкові буде працювати новий Генеральний Консул. Він і його дружина – пані Консул Галина Гранат – завершують свою місію.

Пан Консул відкритий, надзвичайно привітний чоловік. Ще розповідав нам про важливі історичні події, говорив про сучасність. Дати 1 і 17 вересня мають важливе значення в польській історії. Все XIX століття поляки героїчно боролися за незалежність. У 1918 році на карті Європи з'явилася II річ Посполита, яка тривала до 17 вересня 1939 року, після чого знову була розділена на сусідні держави. Під час другої світової війни були Освенцім і Майданек, варшавське повстання і руйнування Варшави. Поляки зуміли відновити свою країну. У травні 2004 року Польща стала повноправним членом європейської сім'ї народів.

Пан Гранат побажав якнайшвидшого повернення миру в нашій країні, зміцнення економіки і вступу в ЄС. Він розповідав і про себе. Генеральним консулом в Харкові був у 2010 році. Перед прибуттям до Харкова працював у Генеральному Консульстві Польщі в Гамбурзі. Випускник Головної Школи Планування і Статистики. Він також сказав, що любить наші поля розквітлих соняшників. Коли їде через них, то жовті соняшники в поєднанні з блакитним небом нагадують український прапор. Пані Юзефа зазначила величезний труд, який вклав пан Ян Гранат у життя нашого міста, і як зіграв важливу роль у зміцненні добросусідських відносин між обома країнами. Ми провели час в приємній і теплій атмосфері. Але нам було сумно, бо прийшов день розставання. За розуміння і доброту спасибі. Ми сподіваємося, що ми зустрінемося у Варшаві.

Валентина Цимбал

Фото Олега Чернієнко

Переклад Ілони Шубіної