Польський диктант в Україні

        15 листопада 2014 року о 12.00 в декількох містах України відбувся I Всеукраїнський Диктант Польської Мови. Він був організований в рамках проекту „Біло – червоні ABC. Програма підтримки освіти федерації в Україні". Проект фінансується з коштів, отриманих з Міністерства Закордонних Справ в рамках конкурсу на реалізацію завдання "Співпраця з Полонією і Поляками за кордоном у 2014р."

Фонд Свобода і Демократія, з нагоди святкування Дня Незалежності Республіки Польща, є ініціатором цієї події. У ньому взяли участь близько 2000 осіб по всій території України.

15 листопада члени Товариства Польської Культури сіли писати диктант.

З-за великої кількості охочих (було зареєстровано 30 осіб, але поза конкурсом диктант писали ще 4 людини) проходив він у два тури. Інтерес був величезний.

Багато людей планує поборотися за рік зі складнощами польської орфографії, якщо тільки проект буде продовжуватися.

А ось деякі роздуми учасників диктанту.

Колись давно мені не вдалося блиснути знаннями під час вступного іспиту у вищий навчальний заклад і отримав несподівано низьку оцінку, яка не дозволила мені здобути успіх. Але професор, людина видатна у своїй галузі і шанована серед колег, зазначив мої здібності і сказав, що я стану відмінним професіоналом, якщо не здамся. Після іспиту я летів додому як на крилах з негативним результатом в кишені, але впевнений у собі, з вірою в те, що вже немає ніяких бар'єрів. Я думаю, що не потрібно пояснювати, хто був тою людиною, яка під час чергового ключового іспиту один із всієї групи отримав вищу оцінку.

Чверть століття минуло. Дивна річ − диктант повернув мені цю солодку ейфорію, хоча я і не отримав місця в перших рядах, крім того, в документі підтверджено, що я старий. Чесно кажучи, я не очікував ніякого практичного результату. Однак, не покидає мене відчуття, що "Я пишу, Ти пишеш, Ми пишемо .... по-польськи", крім гасла є загальновідомим фактом, і ніхто нам не відповість, і так буде завтра, і так буде завжди, тому що вже немає ніяких непереборних бар'єрів. Спасибі Фонду, Суспільству, моїм викладачам, іншим учасникам диктанту за те, що ми удостоєні, що світ крутиться, що хтось на нас розраховує, що не забракне нам хороших слів, що не піти нам далеко від знаків пунктуації, що ми такі молоді.... Як колись.

Владислав Матюшов

Я взяла участь у польському диктанті. Це великий досвід для людини, яка вчить польську мову. Після першого прочитання текст здався мені складним. Виявився, однак, дуже цікавий в історичному сенсі. Крім того, що був пов'язаний з поточною ситуацією в країні, змусив задуматися над багатьма питаннями.

Я дуже вдячна Організатору за можливість брати участь в такому заході, і я б хотіла, щоб студенти курсів польської мови в Україні як і раніше могли приймати участь у такого роду заходах.

Ганна Доброва

Протягом останніх двох років у мене була можливість вдруге писати диктант, і я визнаю, що це був для мене великий досвід. Текст виявився важким, але цікавим. У мене сумніви з приводу правопису заголовних букв імен історичних подій. Складним виявився також синтаксис. Тим не менш, я дуже задоволена участю у польському диктанті. Завжди рада, коли у мене є можливість перевірити своє знання польської мови. Дякую Організатору за те, що я могла написати диктант, і я сподіваюся, що такі заходи будуть проводитися частіше.

Оксана Грамма

Під час однієї з зустрічей Клубу Любителів Польської Мови наша подруга Ірина прочитала нам оголошення про якусь цікаву подію, а саме про Всеукраїнський Диктант польської мови, де учасники змагалися за звання Чемпіона Польської Мови в Україні і в якому можуть взяти участь всі бажаючі. Після невеликого обговорення деякі з нас дійшли висновку, що це було б цікаво, і вирішили прийти на захід. І ось так я опинився серед бажаючих.

Диктант проходив в теплій і приємній атмосфері Суспільства і було проведено нашими вчителями. Крім кількох людей з Клубу, прийшло багато людей з інших груп курсів польської мови. З самого початку я поставився до диктанту просто як до приємного і веселого проведення часу. Тим більшим було моє здивування, коли на наступний день задзвонив пан Олег і сказав, що я зайняв перше місце. Я не міг у це повірити!

У четвер у Будинку Полонії відбулося урочисте вручення дипломів і призів.

Саме тоді я відчув не тільки радість, але і гордість, тому що лауреатам Диктанту вручили нагороди голова Товариства пані Юзефа Чернієнко та Генеральний Консул Республіки Польща в Харкові пан Станіслав Лукасік.

Ця подія вчить, що найкращий шлях до досягнення успіху в будь-якій справі є не стільки наполегливе прагнення до мети, а й робити все з задоволенням.

Віталій Калінін

 

Переклад Ілони Шубіної