Как на выставке картин:

Залы, залы, залы, залы

Вязов, ясеней, осин

В позолоте небывалой.

Б. Пастернак   

      В цьому році жовтень обрадував нас не тільки теплом, але і багатьма різними культурними заходами. У день художника, 12 жовтня, відбулася зустріч у Художньому Музеї Харкова, яка була організована за ініціативою Товариства Польської Культури. Зустріч була присвячена художникам, чиє життя й творчість були тісно пов'язані з Україною і Польщею. Учасники дізналися багато цікавих фактів з життя відомого художника Генріха Семирадського. В музеї знаходиться одна з найпопулярніших картин цього художника "Ісаврійські пірати, що продають свою здобич" (1889), а також кілька творів Дмитра Безперчего, його вчителя.

 Дитинство та юнацькі роки Семирадський провів у Харкові. Тут він навчався в гімназії, тут він навчався в Харківському Університеті. Після його закінчення він поїхав на подальше навчання в Санкт-Петербург. Під час навчання в Імператорській Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі Семирадський завоював п'ять срібних та дві золоті медалі, отримав шість років стипендії на додаток до навчання в Італії. Більшу частину творчого життя провів у Римі, де оселився в травні 1872 року. Його знамениті монументальні полотна зображують сцени з історії стародавньої Греції та Риму. Твори Семирадського знаходяться в музеях Польщі, України, Росії та у приватних колекціях по всій Європі.

Лекція про творчість Семирадського провела куратор Ольга Денисенко, яка також розповіла нам про роботи інших художників, що з'єднують у своїх творах дві школи живопису: краківську школу і слобожанську.

Ми побачили зображення С. Жуковського, О. Мурашко, М. Жука, П. Левченко та інших. Велике враження на відвідувачів справило панно М. Жука "Чорне і біле" (1912), на якому у вигляді двох ангелів представлені: відомий український поет П. Тичина і його кохана П. Коновал.

Цікаво, що в XIX столітті в живопису було заборонено зображати головні події в історії Польщі. Тому тогочасні художники використовували античні та біблійні теми для їх ілюстрації.

Сьогодні ми можемо подякувати їм за величезний внесок у культурну спадщину України і Слободи, тому що він дає нам можливість пізнавати і захоплюватися творами великих людей.

Виберіться до Харківського Художнього Музею на екскурсію, і ви не пошкодуєте!

Валерія Савченко,

Ірина Злобіна

Фото Ірини Карась

Переклад Ілони Шубіної