X Всесвітній зліт полонійної молоді  "Orle Gniazdo 2015" пройшов у Великопольському воєводстві. Українська делегація була найчисельнішою, а серед міст переважала група Харківського товариства польської культури. Ця вже десята зустріч припала на ювілейний рік для  Stowarzyszenia "WspólnotaPolska".Wspólnota працює з 1990 року. Це неурядова організація, що має осередки в різних містах цієї країни. Зокрема, харків’яни підтримують контакти із «спільнотами» Варшави, Кракова, Познані. Харківське товариство польської культури, дякуючи цій співпраці, може організовувати спільно сплановані літні поїздки.

 25 років — вік багатьох учасників зльоту “Orle Gniazdo”. Цьогорічна зустріч проходила під гаслом  “Нас єднають Польща і молодість”. Європа, Азія, Північна Америка — рідні домівки хлопців і дівчат. З’їжджалися ми до Познані, а звідти разом  з пілотами-опікунами вирушали у містечко Вонгровець. Там на березі великого озера Дуровського розташувалися в  рекреаційному комплексі “Вєльшпін”.

Щоденні майстер-класи мали свою тематику: театр, музика, танець, польська мова, малювання, ліплення. Ми побували в центрі Великопольського воєводства Познані, місті коронації п’яти польських королів  Гнєзно, на батьківщині першого перекладача Біблії польською мовою у місті Вонгровець, побачили найстаріший дерев’яний костел Великопольщі та найсучасніший музейний комплекс “Брама Познанська”, музей під відкритим небом на острові Лєдніца, де збереглися залишки садиби першого правителя, який об'єднав польські землі князя Мєшка Першого, і містечко Клєцко, що існує з 1255 року.

Важливо, що за роки існування міжнародного проекту, який фінансує польська сторона, склалася велика дружна спільнота молоді. І навіть кілька родин.

Найстаріший дерев'яний костел Польщі розташований у селі Тарново Палюцьке Вонгровецького повіту. Нам влаштували екскурсію до костелу святого Миколая 14-го століття. Дендрологічні й хронологічні дослідження дерев’яних конструкцій у костелі довели, що дерева на них зрубали восени або взимку 1373/1374 року. Покрівлю, зовнішнє оздоблення поновили, а під час археологічних обстежень території під підлогою знайшли фундамент іще старішого костелу. В архівних документах зазначено, що парафія існувала з 1263 року. Остання реставрація і консервація проходила кілька років тому. Збережені внутрішні поліхромні розписи.

Нас приймало і містечко Клєцко. Під час прусського панування повністю «понімечити» населення містечка, як і Познані та інших міст Великопольщі, не вдалося. У ХІХ столітті вже існував у Клєцко польський аматорський театр.

«З головою у хмарах» – таку назву має сучасний театр з Познані. Колектив виступає здебільшого під відкритим небом. Його побачили на площі Старий Ринок Вонгровця учасники зльоту «Орле гняздо-2015». До місця цієї  зустрічі в останній день міжнародного зібрання йшли з прапорами  своїх країн, в червоних футболках із символікою Stowarzyszenia "Wspólnota Polska". Від кінця 90-х років місце проведення зльоту незмінне – одне з містечок Великопольського воєводства. Щоразу народжується щось незабутнє. Після 10-го зльоту переглядаємо відео: одразу кілька хлопців і дівчат з нашого міста співають гімн зльоту, який написали самі ж учасники влітку 2015 року. Автори слів і музики мешкають в різних країнах. Це Угорщина, Голландія і Норвегія. Акомпанував інтернаціональному хору полтавчанин.

„Orle Gniazdo” w sercach mamy,

wspólny przodek łączy nas.

Język polski dobrze znamy,

spędźmy razem znowu czas.

Kadrze mamy fantastyczną.

Godnie prezentują moc.

Program jest bardzo bogaty,

zajmuje nam dzień i noc.

Jedźmy razem autokarem,

nie traćmy juz więcej snu.

Wielkopolska jest gościnna,

nigdzie nie jest tak, jak tu.

Артем і Олександр: В цьому році нам пощастило! Ми потрапили на X зліт полонійної молоді "Орле Гняздо" Тільки 10 днів. Але ці 10 днів закрутили нас у вирі подій: екскурсії, спортивні заходи, майстер-класи та квести. На нудьгу не мали часу, а скільки несподіванок. Як виявилося, ми вміємо співати. Вже пройшов місяць, а ми все ще співаємо пісні, які вивчили на музичних майстер-класах. Прощатися було дуже важко. Звичайно, ми тримаємо контакт з нашими новими друзями через Інтернет, але ми будемо з нетерпінням чекати на наступний зліт. Дякуємо всім організаторам, опікунам і всім, хто дбав про нас під час проведення зльоту за чудово проведений час.

Юлія: Звичайно, немає таких слів, якими я можу передати емоції, що я отримала під час поїздки в Польщу на "Орле Гняздо". Цього року була там вдруге і якщо б у мене була можливість, то їздила б ще і ще. Тому що завдяки атмосфері, яка там існує, я відчуваю себе як вдома. І це не просто якийсь ідеальний відпочинок – це можливість знову і ще глибше познайомитися з такою рідною для мене країною. Дізнатися історію моїх предків і краще вивчити мову. Зліт – це той предок, який поєднує все більше і більше молодих людей, як живуть в інших країнах, але шукають можливості хоча б таким чином знову відвідати дорогу серцю країну. Я люблю Польщу і дуже вдячна тим людям, які допомагають нам бути ближче до цієї країни.

Ксенія: Для мене "Орле гняздо" – це світ, повний молодості, хороших людей, посмішок, ігор, пізнання нового, невимушеної атмосфери, дружби, Польщі. Важко визначити емоції, які викликає в мені зліт, але я впевнена, що він належить до моментів мого життя, про яких ніколи не вдасться забути.

Любов: У період 26 липня – 04 серпня Вонгровці відбувся зліт полонійної молоді "Орле Гняздо". Представники 22 країн взяли участь у цій полонійній події. Разом з колегами представили Україну, а саме Харків і Товариство Польської Культури в Харкові. Кожен міг вибрати майстер-класи, які більше цікавили. На вибір були семінари полоністичні, музичні, театральні, танцювальні, художні. Заняття вели люди з великим досвідом роботи в своїй області. Вчителі охоче передавали нам свої знання і робили все, щоб ми прийняли більше корисного для себе. Крім занять, були організовані екскурсії до різних міст і місць, які викликали найкращі емоції і залишили нам багато теплих вражень. Ця поїздка принесла нам не тільки задоволення, але і натхнення, щоб написати кілька слів:

Tyle jest nieznanych miejsc przed nami,

I tyle dalekich dróg pod nogami...

Często myślimy, że dalej idziemy,

Ale wciąż w szarość pustki biegniemy.

Przez życie walczymy o swoje marzenia,

nie widząc w zwykłych rzeczach radości istnienia.

Warto śpieszyć, warto biec do pragnień,

Ale pamiętać, że masz ludzkie serce, a nie kamień!

I kiedy nie mamy odpowiedzi na wszystkie pytania,

 Rozbić te prawdziwie straszliwe wahania

Pomogą akurat nieznane miejsca przed nami

I te dalekie, ale piękne drogi pod nogami!

Марія Чумак