7 травня 2011 Товариство польської культури в Харкові відвідав польський балет придворних танців «CracoviaDanza». Візит колективу був унікальною можливістю безпосередньо поспілкуватися з професійними танцюристами і дізнатися про особливості такої діяльності, ту реальність, яка існує за лаштунками, весь той час, до і після виходу на сцену.

Виконавці польського балету придворних танців «CracoviaDanza» разом із пані консул Галиною Гранат. Це єдиний в Польщі професійний колектив давніх історичних танців. Він був заснований в 1998 році танцівницею і хореографом, що спеціалізується в історичному танці і придворної культури - Романою Агнель. Вона зібрала чисельну групу професіоналів, для яких історичний танець став джерелом справжнього захоплення і способом свого висловлювання. Репертуар «CracoviaDanza» охоплює хореографію придворних балетів - від середньовіччя до класицизму.

Візит колективу був справжньою приємною несподіванкою і унікальною можливістю для членів суспільства безпосередньо поспілкуватися з професійними танцюристами неординарного балету. Адже на сцені ми бачимо вже результат діяльності, всіх старань. Не завжди можемо повністю уявити яка це важка праця, які зусилля необхідно докладати, щоб кожен раз виходячи на сцену, дарувати разом з танцем частинку своєї душі глядачам. Багато хто з нас колись мріяли стати танцюристом. Комусь вдалося здійснити своє бажання в дійсності, а хтось так і не спробував. Але завжди цікаво дізнатися особливості такої діяльності, ту реальність, яка існує за лаштунками, весь той час, до і після виходу на сцену.

Романа Агнель розповіла про специфіку того напрямку, яким займається вона і створений нею колектив. Так засновниця провела присутніх у чудовий світ танцю, його історію і різноманітність, і разом з тим дозволила задуматися над особливостями, своєрідністю різних народів, які так чи інакше в процесі багатьох років відображалися в їх танцях, кожен рух має своє значення. Щоб передати характер, сутність виконуваної хореографії, костюми повинні повністю відповідати певній епосі та національності.

- Ви танцюєте різні історичні танці, в основному - епохи ренесансу, костюми яких дуже важкі і об'ємні. Чи не виникають проблеми під час гастролей, при транспортуванні?

- Бувають різні ситуації, не тільки із самими костюмами, а й виступами. Наприклад, колись ми мали виступати на фестивалі в Білорусії, трохи спізнювалися, і нам довелося переодягатися прямо в автобусі. Не можна передбачити всі ситуації, завжди можуть траплятися непередбачені обставини, - відповіла Романа Агнель.

- В яких країнах у вас були виступи?

- Ми брали участь у фестивалях у Франції, Китаї, Японії, Іспанії, та деяких інших країнах. У Варшаві виступаємо в «Wielkimteatrze».

У цьому колективі всі професійні танцюристи, і, на питання про те, яким чином вони пов'язали своє життя саме з цією діяльністю, прозвучали різні відповіді. Хтось хотів танцювати ще з дитинства, хтось свідомо вибрав свій напрямок в юнацькому віці, а когось випадково вибрали в балетну школу за фізичними даними під час пошуку відповідних учнів. Не всі вони, тепер уже майстри своєї справи, знали спочатку, які зусилля потрібно буде докласти, чим доведеться жертвувати, щоб стати танцюристом. Як важко насправді, наскільки все відрізняється від часто неправильних уявлень про те, що це легка професія. Адже коли ми дивимося на когось, захоплюючись красою і магією його танцю, думаємо, що це не дуже складно, що достатньо лише здібностей і бажання, щоб досягти успіху в цьому напрямку. А насправді цього мало, - ще необхідні витримка, сила волі, терпіння, прагнення, постійна робота над собою.

- Що впливає на успіх ваших виступів?

- Дуже багато залежить від публіки, від її настрою і розташування, вона створює атмосферу, яка сприяє нашої з нею взаємодії або навпаки.

- Чи відчуваєте ви кожен раз, чи був виступ краще або гірше, ніж попереднє?

- Іноді розумієш це тільки в кінці, іноді в процесі, а іноді передчуваєш перед виконанням. У танці, як і в житті, іноді щось відчуваєш наперед, а часом відбуваються несподівані речі, наприклад, коли відкривається друге дихання і незвичайні здібності в самому собі.

- У вас є своя сцена в Кракові?

- «Cały świat jest naszej salej», тобто наша сцена - це весь світ. У нас немає своєї сцени, в Кракові є наш офіс, балетні зали, в яких ми тренуємося.

Юлія Ельчіщева
Фото Ірини Карась
Переклад Ілона Шубіна